Глоріа Мунді

[t_bone]

 або п'єса в одну дію. Дія проходить під час Третіх визвольних перегонів 

Акт І, сцена І.
Розмовляємо про нагороди:
Націоналіст-артилерист 1 (кв, S1): Та, зараз всі нагороди знецінились, нічого не означають, може тільки відсотків п'ятнадцять їх видають за діло.
Націоналіст-артилеріст 2 (кв, S3): Дивлячись яких, от Богдана Хмельницького все ж кому попало не дають.
Націоналіст-артилерист 3 (кВ, S6): Думаєш, у Содоля БХ нема? *Відкриваючи вікі*. Осьо диви, Герой України, БХ ІІІ ступеню, і т.д...
Націоналіст-артилерист 4 (старший навідник) *дуже впевнено і меланхолійно*: а золотий хрест є?
Націоналіст-артилерист 3: нє.
Націоналіст-артилерист 4 *дуже впевнено і меланхолійно*: Лошара.

Всі замисленої сьорбають каву. Завіса.

Comments

[eugen_pinak]

Що цікаво - для широкого загалу ще до Великої Війни з нагород був "Герой України" й "усі інші". І зараз це дуже добре видно по петиціям про нагородження - де інших нагород, окрім Героя, люди для загиблого і не просять.

[biber551]

Що цікаво, у нас в баті золотий хрест давали тіко солдатам і сержантам, а офіцерам тіки срібний

[misguard]

Вспомнилась мне стори давняя, еще первая Чечня шла. Был в городке Н. вор в законе, на медальки крайне падкий - аки Брежнев. И однажды настолько его накрыло, что тупо выкупил все награды, какие отправляли под раздачу в одну мотокопытную бригаду (около сотни медалей, орденов и прочего, точные цифры уже не помню, помню что мешок целый коробочек). А продаван из руководства мотокопытной начал выкручиваться, откупаясь премиями по мизеру.