Про тєкуще - 2024
Dec. 31st, 2023 10:45 pmЯ ніколи не забуду рік, що минає. Таке неможливо залишити позаду, історії, які я розповідаю постійно, і які я не перекажу нікому; людей, з якими я познайомився і яких я проводив. Перший раз, коли я побачив ворога. Перший бойовий виїзд. Перший розйоб і перша нагорода. Майже 11 місяців БРки дали мені стільки вражень, що я тільки зараз приходжу до тями. Я не можу це все відрефлексувати, систематизувати і збагнути якось, мені лишається тіки залишити це позаду і йти вперед. Бо попереду найцікавіше.
Мої друзі з цивільного життя, співвітчизники і співвітчизниці. Ви завжди підтримуєте і підтримували мене більше, ніж на це можна було сподіватись. Не можу сказати за всіх, але думаю, що багато хто до мене приєднається: нема для нас кращого подарунку, ніж знати, що ви в безпеці. Не бійтесь цього зла, його можна долати і перемагати. Тіки про одно я попрошу: давайте якось нарішаємо в наступному році побільше Б/К. Все інше знайдемо :)
Моїм російським друзям, і всім тим, хто зберіг людяність серед того кривавого божевілля, на яке перетворюється Россия. Я тоже понимаю, что значит жить инакомыслящим, что значит потерять дом, семью, друзей. Я знаю, как вам тяжело, и как все становится бессмысленным, когда умирает надежда. Но еще я знаю, что совесть нельзя заглушить. Что достоинство невозможно растоптать. Что волю нельзя утратить. Не мы выбрали для жизни эти времена, но хотим мы этого или нет, потомки будут судить всех нас по тому, что мы сделали в эти переломные годы ХХІ века. Давайте станем на правильной стороне истории. Вместе.
До моїх бойових братів та сестер, бійців Сил оборони України. Що там багато пиздіти, ви все знаєте і без мене. Нам було важко, і буде ще важче. Хтось з нас не вивезе. Когось з нас вивезуть. Ми всі це приймаємо, бо знаємо, заради чого тримаємо зброю в руках. Тіки одне скажу, для мене немає більшої честі і найвеличнішого обов'язку, ніж знати всіх вас і бути серед вас. Ми стоїмо до кінця.
Бережіть себе і вбивайте.
З новим роком нас всіх. Слава Україні!
P.S. Ок, ну хай буде світлинка якась до привітання. Маю честь повідомити, що з мене вийшов не самий поганий артилерист... не самої поганої бригади :)

Мої друзі з цивільного життя, співвітчизники і співвітчизниці. Ви завжди підтримуєте і підтримували мене більше, ніж на це можна було сподіватись. Не можу сказати за всіх, але думаю, що багато хто до мене приєднається: нема для нас кращого подарунку, ніж знати, що ви в безпеці. Не бійтесь цього зла, його можна долати і перемагати. Тіки про одно я попрошу: давайте якось нарішаємо в наступному році побільше Б/К. Все інше знайдемо :)
Моїм російським друзям, і всім тим, хто зберіг людяність серед того кривавого божевілля, на яке перетворюється Россия. Я тоже понимаю, что значит жить инакомыслящим, что значит потерять дом, семью, друзей. Я знаю, как вам тяжело, и как все становится бессмысленным, когда умирает надежда. Но еще я знаю, что совесть нельзя заглушить. Что достоинство невозможно растоптать. Что волю нельзя утратить. Не мы выбрали для жизни эти времена, но хотим мы этого или нет, потомки будут судить всех нас по тому, что мы сделали в эти переломные годы ХХІ века. Давайте станем на правильной стороне истории. Вместе.
До моїх бойових братів та сестер, бійців Сил оборони України. Що там багато пиздіти, ви все знаєте і без мене. Нам було важко, і буде ще важче. Хтось з нас не вивезе. Когось з нас вивезуть. Ми всі це приймаємо, бо знаємо, заради чого тримаємо зброю в руках. Тіки одне скажу, для мене немає більшої честі і найвеличнішого обов'язку, ніж знати всіх вас і бути серед вас. Ми стоїмо до кінця.
Бережіть себе і вбивайте.
З новим роком нас всіх. Слава Україні!
P.S. Ок, ну хай буде світлинка якась до привітання. Маю честь повідомити, що з мене вийшов не самий поганий артилерист... не самої поганої бригади :)
